GU: Як виглядає робота над вашими писанками? Можливо, є уже у Вас власні «ритуали» чи «прикмети» під час роботи над писанками?
Пишу писанки завжди в хорошому настрої, вмикаю духовну музику. Дуже важливо в цей момент повністю зосередитись на процесі і вкласти в роботу добрий намір. Якщо яйце розбивається – ніколи не засмучуюсь і завжди кажу, що це – на щастя. Значить, воно вже виконало свою захисну функцію і треба прийняти цей факт з вдячністю.
Читайте за темою: «Найпершою моєю поезією був вірш про Україну. А чи може бути інакше?» – українська поетеса Вікторія Бричкова-Абу Кадум
Створення писанки – це завжди непередбачуваний процес. Адже ми працюємо зі шкаралупою яйця, це – природній матеріал і він може поводитися по-різному. Рельєф і форма кожного яйця диктують характер ліній, композицію і навіть колір готової роботи. Я завжди раджу своїм учням іти за серцем і довіряти собі в процесі творчості. Кожна писанка є сильним оберегом, якщо вона створена з чистими думками.
GU: Які з Ваших виставок найбільше Вам запам’яталися?
Кожна виставка (і всеукраїнська, і персональна) є сильним поштовхом до самовдосконалення.
Дуже почесною подією для мене було відкриття авторської виставки «Мистецтво самопізнання» в музеї Батьківщина Тараса Шевченка в селі Моринці в жовтні 2016 року. Разом з Анною Савенко, майстринею різьблянок, ми представили свої найкращі твори та провели майстер-класи з писанкарства та різьблення по яєчній шкаралупі.
Читайте за темою: «Майстерня щирих прикрас» від української майстрині Христини Склярчук
Ще у 2014 році я створила панно до 200-річчя Тараса Шевченка «Тарас. Коловорот життя». На панно представлено по колу 12 курячих яєць, на яких зображено ілюстрації з життя Кобзаря, а по центру на гусячому яйці написано портрет Тараса Григоровича. Всі писанки виконані класичною технікою восковий розпис. Під час створення панно мене консультував нині вже покійний, на жаль, академік живопису Микола Андрійович Стороженко. Тоді мені і не мріялось, що панно побуває на самій батьківщині Тараса Шевченка. GU