Автор: Марта Дьомочко, редактор Global Ukraine News
Українська міграція в інші країни має багатолітню історію: за роки проживання за кордоном, у багатьох державах сформувалися численні українські осередки. Щоправда, до останніх років діяльність українців закордоння була спрямована власне на збереження української ідентичності, проведення культурних заходів. Події на Майдані та російська агресія на сході України виступили в ролі каталізаторів зростання активності допомоги від закордонних українців.
Чимало українців, які виїхали за кордон, працюють у відомих корпораціях, фінансових установах, культурних центрах. Особливо це стосується так званої четвертої хвилі міграції, під час якої в інші країни відправилися висококваліфіковані працівники з метою професійної реалізації.
Про життя українців у Греції, адаптацію та плани повернення в Україну Global Ukraine News поспілкувався з Анною Маніаті, активісткою української громади в Греції.
GU: Анно, розкажіть, будь ласка, про себе. Чим Ви займалися в Україні та чим займаєтеся в країні перебування?
Народилася в Луганську, там закінчила школу, поступила одразу до Східноукраїнського національного університету на економічний факультет. Після університету деякий час працювала менеджером в магазині. Але хотіла працювати більше за спеціальністю, тому переїхала до Києва. В столиці працювала в різних компаніях в будівельній галузі. Займалася розробкою та впровадженням управлінського обліку та звітності, економічним плануванням, контролем.
Анна Маніаті, Василіса Ганджа та Віолета Москалу під час ІІІ Global Ukrainians Forum
Читайте за темою: Анна Маніаті: Наш сайт є єдиним джерелом інформації про Україну в Греції
Мій переїзд до Греції пов’язаний із заміжжям. Була вимушена покинути все, і професійну діяльність в тому числі. Але це був свідомий зважений крок. Я обрала родину: професію жінки, матері.
Декілька років відпочивала, вивчала нову мову, народила дитину. А потім відбулися події на Майдані, котрі сколихнули щось підсвідоме. Активну суспільну роботу розпочала не одразу. Спочатку навіть не знала, що саме я можу робити, чим можу бути корисна, адже не мала змоги фізично повернутися до Києва. Тоді й прийшло розуміння, що дистанційно я можу бути провідником (передавачем) інформації. Були моменти саморефлексії, коли кидала все, намагалася зрозуміти, чи це моє, чи я марную час. В підсумку вийшла співпраця з українською громадою в Афінах, проект «Укранорама» та «Греція: погляд зсередини». В роботі проект Greece-Ukraine Business Hub.
GU: Як проходила для Вас адаптація? Чим відрізняється робота в Україні та в країні Вашого перебування? Що в Україні вдалося простіше?
На перших порах і по цей день мене підтримує чоловік, за що я йому дуже вдячна. Ми подорожували, він багато мені розказував пояснював. В такому форматі адаптація пройшла м’яко. Тим більше що у нас українців багато спільного з греками. Доброзичливість, гостинність. Сповідуємо однакову віру. Море, гори, краса природи довкола тільки сприяють.
Читати за темою: Історичні міфи як рушійна сила російської агресії
Якщо порівнювати мою роботу в Україні та в Греції, то основна різниця – це комунікації з людьми. Одна справа, коли я була підлеглою та втілювала конкретні завдання керівників підприємств, мала підлеглих, які реалізовували ідеї, навіть якщо до кінця їх не розуміли або не схвалювали. І зовсім інше, коли керівника не має як такого, але є країна, її імідж, її інтереси. Є люди, яких треба заохочувати, переконувати, котрі будуть щось робити тільки за певних умов.
Читати далі
