GU: Скільки закордонних дітей долучається до Пласту зараз?
Марта Кандюк-Кузьмович: Зараз інтерес спадає. Вполовину, відколи я в Пласті. Бо діє асиміляція. Шлюби є мішаними і не всі мають підтримку чи говорять українською. А вміти говорити та писати українською мовою є основною вимогою членства у Пласті. Ми – єдина організація, яка має таку вимогу.
Ця тема піднімається постійно, щоби відмовитися від цієї вимоги, але ми не дозволяємо. Якщо ходити до української школи не буде необхідним для вступу до Пласту, то українська школа в діаспорі автоматично занепаде. 55% дітей, які ходять в українські школи за кордоном, є учасниками Пласту. Втримати українські школи не є проблемою, наприклад, для Канади, яка має гарне міграційне законодавство і де українці – чисельна група. Але то проблема для США та інших країн.
Читайте за темою: Передача Вифлеємського Вогню Миру українцям в Румунії
GU: А які є ще вимоги для того, щоб стати пластуном?
Марта Кандюк-Кузьмович: Загалом, є три найголовніші: любити Бога та Україну, допомагати другому, слухатися пластового проводу та жити за пластовими законами. Любити Україну — то плекати українську мову та культуру. Помагати другому — важливе для будь-якого суспільства.
GU: Як можна протистояти в діаспорі зменшенню зацікавленості дітей до Пласту зараз?
Марта Кандюк-Кузьмович: На жаль, ніяк. То природній процес. Ми можемо лише мріяти, що залишаться ті, хто захоче віддати дітей до Пласту. Залежить все від самих людей, від підтримки батьків. Але в нас є постійні намагання залучити до Пласту тих українців, які виїхали з Батьківщини.
Наприклад, ми мали програму «Пташата» для дітей від 3 років, де вони приїжджали в табори з батьками. То такий казковий світ, діти танцюють, співають, але вони звикають бути з іншими дітьми. Коли підростають їдуть на табори, мають цілоденну програму.
Пласт має 4 улади: новацтво, юнацтво, старші пластуни (18-35 років) і від 35 років – сеніори. Роль сеніорів – допомагати вихователям і бути свого роду адміністраторами. Часто в діаспорі сеніори є керівниками в інших організаціях. Деякі пластуни займаються політикою, наприклад, в Канаді ми маємо пластунів в уряді Трюдо.
А американська пластунка Гайді Стефанишин-Пайпер була космонавтом і взяла пластову лілейку з собою в політ. Тепер лілейка передана до музею Пласту.
Старші теж можуть приєднатися до Пласту. Наприклад, в Україні є КВДЧ – програма, де можна вчитися пластовим засадам в дорослому віці, проходити проби і складати присягу. То більше популярне в Україні. А в Америці – дуже рідко, щоб хтось в дорослому віці приєднувався.
GU: Чи співпрацює Пласт з іншими скаутськими організаціями і як виглядають взаємини з місцевою владою?
Марта Кандюк-Кузьмович: Щодо місцевої влади – все залежить від конкретної держави. Ми стараємося пояснити пластунам, що треба допомагати в доброчинних акціях, навіть місцевих, допомагати в екологічних ініціативах. Наприклад, пластуни в Канаді гарно співпрацюють з місцевою владою. Вже згадувала, що вони і в політиці активні. Але в інших країнах то дуже консервативно все.
А з скаутськими організаціями співпрацюємо в акції щодо Вифлеємського Вогню Миру. Разом зустрічаємо Вогонь на кордонах країн, розвозимо до осередків інших скаутських організацій, якщо вони не можуть делегувати свого представника.
Читайте за темою: Як Вифлеємський Вогонь Миру передають українським громадам у Європі
В Америці свого часу було спільне морське пластування для учасників Пласту та американських скаутів. Більше того, потім ті навички, які отримали наші пластуни, використовувалися, щоб запровадити схожу морську програму в Україні.
Українські пластуни співпрацюють з польськими гарцелями. Так само є певні контакти в Британії. У 2012 році на пластунський з’їзд в Україні приїжджали делегації скаутських організацій інших держав. Але це все – поодинокі зв’язки, кожен пластунський осередок самостійно встановлює контакти.
Олег Вдов’як: Часто Пласт співпрацює з українськими місцевими діаспорськими організаціями. В Польщі пластуни активно співпрацюють з Об’єднанням українців Польщі, в США та Канаді, наскільки мені відомо, з СУМ (Спілкою української молоді). В осередок в Австрії активно співпрацює з громадою, з церквою та українською недільною школою.
Читати далі