Оксана: Цей табір дозволяє зрозуміти діткам, що є інші країни, вони по-іншому живуть. Ціль нашої організації – бути мостом єднання між баскським та українським народами, організовувати різні дійства, заходи про Україну в Країні Басків. Але ми допомагаємо і з проектами в Україні.
Наша Асоціація є соціальною і для сприяння розвитку. Тобто молоді люди, які тут навчаються, отримали європейський досвід, і можуть передати його до України, а тому цілі Асоціації спрямовані на те, щоби згуртувати українську громаду тут, представити Україну і представити Країну Басків в Україні і передати той досвід.
GU: Скільки учасників у Вашій організації?
Юля: Активістів реальних – 15, а офіційно зареєстрованих членів – 29. Ми розкидані по трьох провінціях, у всіх них проходять проекти, і 10 учасників це ті, хто реально можуть їздити на різні заходи, підтримувати та допомагати.
Читайте за темою: Народна дипломатія в Домініканській Республіці: інтерв’ю з Ларисою Федорченко
GU: Як виглядає співпраця з місцевою владою та ЗМІ?
Оксана: Треба розуміти, що політична система Країни Басків є дуже делікатною. Баски теж відстоюють свою незалежність, але модеровані баски роблять то акуратно, а не так як в Україні сталося. Але не всі то розуміють, бо в них комунізм асоціюється з кращим життям. Адже вони були під правлінням правих.
Ми намагалися достукатися до ЗМІ, але дружба з ними не дуже вийшла, оскільки вони хотіли скандальних історій, а не про вечори писанок чи культурне дійство писати.
Коли розбився малайзійський боїнг ми написали лист-співчуття до Нідерландського консульства, що є тут біля нас. Ми не чекаємо допомоги від когось, адже самі можемо бути послами нашої країни. Людська підтримка в нас є, тому ми концентруємося на заходах.
GU: Як співпрацюєте з українським Посольством?
Оксана: Від Асоціації «Оберіг» і пані Марії Курницької ми перейняли досвід та організовували виїзні консульські сервіси, так як знаходимося далеко від Мадрида. Нам пощастило, тоді був консул Олександр Дзьома. Він надихнув, що нові українські чиновники можуть бути людьми великої справи. Консул був з 10 ранку до 11 вечора і безперервно працював і допомагав, він не пішов доти, доки не прийняв останнього відвідувача. Це – приклад для всіх інших.
Пан Олександр все був на контакті, якщо щось ставалося лихо – він дзвонив і радився з нами, як краще допомогти. Але загалом, нічого поганого в нас з Посольством немає. Посольство реагує, але треба вміти комунікувати і нашим громадянам.
Читайте за темою: Народна дипломатія в Єгипті: інтерв’ю з Наталією Валяєвою
Юля: Також ми мали зустріч з усіма асоціаціями українців в Іспанії і був дуже добрий меседж: що ми маємо співпрацювати, робити проекти разом, тримати комунікацію.
Оксана: До великих проектів ми долучаємося, але надіятися треба на свої сили і переймати досвід інших. Наприклад, серед діаспори був проект щодо купівлі машин швидкої допомоги, ми долучалися. Але маленькі проекти ми робимо самі і то нам дає довіру.
GU: Наскільки сильна російська пропаганда в Країні Басків?
Оксана: Спочатку пропаганда була дуже сильною. Як я казала, є тут люди, які підтримують комунізм. Мені здається, що їх спонсорувала чи пропагувала Росія. Був такий час, що вони чи плакат повісять якийсь «Донбас вставай!», чи саботують наші заходи: дзвонили до поліції і казали про те, що ми підтримуємо фашизм.
Вони прийшли і в останній день Чемпіонату з баскетболу, зім’яли один наш прапорець і пішли. Але ми передбачили, що вони можуть прийти, і попросили поліцію про охорону.
Читайте за темою: Народна дипломатія в Австралії: інтерв’ю з Ольгою Олейніковою
Така їхня діяльність змусила нас бути обережнішими: ми не оголошуємо про заходи дуже завчасно, лиш за кілька днів.
GU: Які Ваші плани на наступні проекти?
Юля: Ми маємо плани на українську школу тут. Вже знайшли приміщення, лишилася документація, юридична сторона. Будемо навчати діток української мови. Вже вчительок знайшли. Хочемо також повторити спробу зі збору карематів. GU
